Достигли яблука у літньому садку,
Грушками застелився другий Спас,
Їх завжди сушать лише в холодку,
На зиму сушать, просто про запас.
І кожне яблуко із свіжого врожаю,
Магічну має силу, стимул жити…
З дерев до Спаса яблук не зриваю,
Їх необхідно в церкві освятити.
А прийде Спас і яблука червоні,
Які до церкви нестиму святити,
Укриють щедро яблуневі крона
І довгі роки будуть ще родити.