ViktorиЯ

предыдущая
следующая

Я відкриваю двері в літо, де теплим сонечком зігріто повітря, небо, земля, води.

Русяве літо знову на порозі,
Бджола полоще крильця у медах,
На небосхилі, наче на облозі,
Пасеться хмарок біла череда.

Шовкова річка коси розметала,
Цілує й пестить теплі береги.
На трав'яні духмяні покривала
Лягли тремкі кульбабові сніги.

А дітвора юрби?ться біля ставу,
Немов прудкі пискливі горобці,
І плеса гладь, янтарно-золотаву,
Мережать пінні сиві бурунці.

Густа засмага бронзою покрила,
В медовім сонці скупані, тіла.
Хмільна весна розправила вітрила,
У бірюзове море попливла.

автор: Наталя Данилюк

34.06.18, 13:43Ответ на 2 от Каsсандра

*cveto k*

58.06.18, 19:50Ответ на 4 от Симбіоз