*Осінь вже тут

А я на Вас дививсь та був німим,
Хоча душа моя кричала: - Нумо!
У мене є ще стільки дивних рим!
Я ще не всі пустила в люди думи!
Осіннє листя падало до ніг,
За рогом шлях видзенькував трамвайний,
Я був німим, бо думи – не для всіх,
Вони для Вас і осені, звичайно.

©автор: rutzit
http://blog.i.ua/user/2150423/2377556/