*Добраніч

У полі, за туманним ставом,
де тіні стомлена блакить,
де птах нічний бере октави,
і час поволі цебенить,
Де кожна мить жива і славна,
і місяць палить смолоскип,
Там спить зерно в колисці давній,
та бачить сон про теплий хліб.

©автор: rutzit
http://blog.i.ua/user/2150423/2329245/